В’язниця можливостей: як українські тюремники у змові зі злочинцями заробляють на ув’язнених

Травень 2019. Одеська стоматологічна клініка. У жваву приймальню після процедур заходить чоловік. Він говорить по телефону, обіймає дочку, перемовляється кількома словами зі своїм знайомим і спокійно, не кваплячись, виходить на вулицю. Ця людина — обвинувачений в особливо тяжкому злочині. І вже п’ять років чекає вироку в слідчому ізоляторі.

Режим СІЗО значно суворіше ніж у більшості колоній, в яких в’язні вже відбувають покарання за скоєні злочини. Там арештанти 23 години на добу сидять під замком в камерах. І лише годину на день дозволяють їм прогулянку в закритому дворику. Такі умови створені для того, щоб вони не могли спілкуватися зі спільниками або залякувати жертв і свідків злочину.

Але журналісти виявили, що, незважаючи на суворі умови, деякі ув’язнені вільно пересуваються по в’язниці і навіть за її межами. В українських СІЗО є окремі категорії ув’язнених, які користуються забороненими благами. Про це йдеться в новому фільмі виробництва Слідство.Інфо — «В’язниця можливостей».

«Йому там краще, ніж деяким на свободі»

В кінці 2014-го року в Одесі відбулося гучне злочин. Напали на власника обмінних пунктів, який віз додому досить велику суму грошей. Злочин стався пізно ввечері. «Я зробив помилку — забрав гроші з собою. Вони мені потрібні були рано вранці, коли ще інкасація не могла їх привезти. Інформація, очевидно, потрапила не туди, куди треба» , — розповідає постраждалий бізнесмен Олександр Чичкалюк.

В той грудневий вечір він, як завжди, поверталася додому на авто. Коли чоловік вийшов з машини з сумкою грошей, на нього накинулися двоє людей: «Мені завдали удару в спину ножем і ще чотири удари в подреберные ділянки. Порізали обличчя, руку, пробили легені на два сантиметри».

На крики на подвір’ї вискочив син Олександра Чичкалюка Віталій. Він почав переслідувати нападників і наздогнав їх недалеко від будинку. Між хлопцем і грабіжниками зав’язалася бійка

На крики на подвір’ї вискочив його син Віталій. Він почав переслідувати нападників і наздогнав їх недалеко від будинку. Між хлопцем і грабіжниками зав’язалася бійка. Один з нападників кілька разів вистрілив у землю, намагаючись його відлякати.

Однак Віталій продовжив переслідування і в декількох сотнях метрів, на сусідньому подвір’ї, його вбили. «Його двічі вдарили ножем у серце. Син помер буквально за хвилину. Я після таких травм не втік так швидко, як він і дивився на це все з відстані семи-восьми метрів», — розповів Олександр.

Одного з нападників затримали на місці злочину і передали правоохоронцям. Іншого наступного дня оперативники спіймали поліції. Справа вже більше чотирьох років розглядають у суді. Потерпілий сумлінно відвідує кожне засідання, а їх уже сталося більш ста. Одного з нападників звинувачують у розбої з тяжкими наслідками, іншого — у вбивстві сина Чичкалюка.

Віталій (на фото зліва) почав переслідувати нападників і наздогнав їх недалеко від будинку. В сусідньому дворі його вбили

«Він був чудовим хлопцем. Спортсмен, чемпіон міста з футболу. Закінчив інститут міжнародних відносин. Знав англійську, арабську. Його запрошували в МЗС працювати», — Олександр каже, що втомився чекати вироку для нападників. Він вважає, що обвинувачені навмисне затягують процес, щоб не відбувати покарання в колонії, а залишитися в СІЗО: «Тягнуть час. Пейкрішвілі, наприклад, все влаштовує. Тому що, коли оголосять вирок, йому залишиться посидіти два-три місяці. А зараз у нього все добре. Йому там краще, ніж деяким на волі».

На волі

Теймураз Пейкрішвілі, за версією офіційного слідства, є одним із напали на бізнесмена Чичкалюка і його сина. Грабіжнику загрожує до 15 років ув’язнення, і він вже майже п’ять років перебуває в СІЗО.

Проте журналісти Слідство.Інфо отримали з власних джерел відеозапис, на якій видно, що схожий на нього чоловік вільно пересувається на свободу без наручників. Це записи з приватної стоматологічної клініки. На них видно, як чоловік, схожий на Пейкрішвілі, виходить із стоматологічного кабінету і розмовляє по мобільному телефону. За цим спостерігає людина, якого журналісти ідентифікували як конвоїра слідчого ізолятора. Він дозволяє ув’язненому зустрічатися з близькими, приймати пакети і навіть вільно гуляти по вулиці.

На задньому дворі цієї лікарні той же співробітник спостерігає, як обвинувачений в особливо тяжкому злочині зустрічається з компанією невідомих. Там Пейкрішвілі теж вільно гуляє без наручників. Повз нього проходять люди, деякі — з дітьми.

На задньому дворі лікарні обвинувачений в особливо тяжкому злочині зустрічається з компанією невідомих. Там Пейкрішвілі теж вільно гуляє без наручників. Повз нього проходять люди, деякі — з дітьми

Журналісти Слідство.Інфо показали це відео Генеральній прокуратурі і попросили пояснити, наскільки законним є поведінка працівника СІЗО. В управлінні, наглядає за місцями несвободи, їм відповіли: все, що відбувається на відео — заборонено. «Тут все в комплексі. Він без наручників, він біля виходу, він з другом конвоїром, до нього допускають сторонніх осіб, за нього хтось інший платить за медичні послуги і він, зрештою, вільно вийшов на вулицю! » — прокоментував журналістам побачене прокурор В’ячеслав Свирець.

Правоохоронець пояснив журналісту Слідства.Інфо, що підсудні мають право виїжджати на лікування. Але під час конвоювання цього ув’язненого, обвинуваченого в особливо тяжкому злочині, співробітник СІЗО поставив під загрозу своє життя, і життя інших громадян: «Він не втік тільки тому, що сам цього не захотів. Ми не знаємо, хто це на відео, цілком ймовірно, що це ті люди, які були з ним навіть у момент скоєння злочину. Допомагають йому, про щось домовляються. Все це має ознаки зловживання владою та службовим становищем».

Особливий статус

Журналістка Слідства.Інфо зустрілася з конвоїром, який возив укладеного в лікарню, у СІЗО. Вона запитала, що змусила його ризикувати життям людей. Чоловіка звати Олександр Торзюк. Його робота — виявляти злочини серед в’язнів і співробітників. Журналісти продемонстували йому відеозапис з лікарні, втім, Олександр не впізнав себе на відео: «Я знаю, що у нас все у відповідності з чинним законодавством відбувається», — сказав він.

Співробітник Одеського СІЗО Олександр Торзюк

Не впізнав себе на фото з стоматології і в’язень Пейкрішвілі, до якого Слідство.Інфо прийшов на одне з судових засідань. Він відмовився коментувати інформацію про відвідування клініки. Проте журналісти дізналися, що це не єдиний візит Пейкрішвілі в стоматологію — він був там щонайменше ще раз протягом останніх місяців.

Не впізнав себе на фото з стоматології і ув’язнений грабіжник Пейкрішвілі, до якого Слідство.Інфо прийшов на одне з судових засідань. Він відмовився коментувати інформацію про відвідування клініки

«Він став« смотрящим »ще в той раз, як я сидів. Це був, здається, 16-й рік», — розповів Слідству.Інфо арештант Володимир Пономаренко. За його словами, такий статус мають неформальні лідери серед ув’язнених.

Заборонені блага

Володимиру Пономаренко 44 роки. І, за його словами, 29 з них він провів за ґратами. В основному за крадіжки. Вперше в СІЗО потрапив ще підлітком. Тому тутешня життя йому добре відома.

Володимиру Пономаренко 44 роки. І, за його словами, 29 з них він провів за ґратами.

Зараз Володимир сидить в одеській в’язниці. Він каже, що дехто в слідчому ізоляторі очікує вироку у нестерпних умовах. «Проста камера — це камера, у який з’являється грибок на стелі і на стінах, тече вода по стінах, світло на чесному слові. Підлоги немає. Туалет — ну якщо це можна назвати туалетом», — розповідає Володимир.

Але умови утримання у в’язниці, каже в’язень, можна поліпшити. За його словами, за окрему плату адміністрація установи надає ув’язненим комфортні, щойно відремонтовані камери з новою сантехнікою.

Але камери з зручностями — не єдине питання, яке вирішується з адміністрацією, пояснює Володимир. За гроші в тюрмі можна придбати не тільки те, що і так гарантує закон, але і те, що забороняє: «Випивка, наркотики, зв’язок, інтернет, можуть завести рідних. Десь з дівчатами у в’язниці перетнутися — теж певна сума».

Володимир розповів Слідству.Інфо, що в СІЗО існує практика вивезення підсудних на зустрічі і прогулянки. Це коштує чималих грошей. «Це взагалі космічні суми. То треба було відразу там яку п’ятірку-десятку (заплатити — ред.) Поїхати відпочити».

Співпраця з адміністрацією СІЗО

Навесні цього року в Одесі відбувся корупційний скандал. СБУ затримала двох співробітників СІЗО — заступника начальника установи та його підлеглого. За версією слідства, чиновники вимагали від одного з ув’язнених гроші. Цей в’язень — наш співрозмовник Володимир Пономаренко. Чоловік стверджує, що працівники установи безпідставно закрили його в карцер — спеціальне приміщення, куди ізолюють ув’язнених, щоб покарати за порушення режиму. Одного разу, за словами арештанта, до його дверей підійшов співробітник СІЗО і повідомив, що за звільнення з карцеру його дружина повинна віддати дві тисячі доларів. Але Володимир вирішив, що його родина не буде платити: «Я зібрався підключати які-небудь органи для того, щоб запобігти і зупинити цей безлад, який відбувався у в’язниці з вибиванням грошей».

Незабаром в’язень вийшов на співробітників Служби безпеки, і ті передали йому приховане записуючий пристрій. Чоловік почав документувати розмови з чиновниками ізолятора. У розпорядженні Слідства.Інфо є відповідні записи.

Володимир каже, що пробув у карцері 20 днів. Його дружина перевела гроші на банківський рахунок, який повідомили працівники СІЗО. В’язня одразу звільнили з карцеру. У той же день оперативники СБУ затримали тюремників.



Джерело статті: “http://povin.com.ua/241748-22-10.html”