Що робити із незаконним збагаченням


В українському суспільстві панують настрої щодо миттєвого та невідворотного покарання корупціонерів. А через тотальну недовіру до вітчизняної судової системи (і це об’єктивні реалії) вважають за необхідне мало не обходити цей державний інститут.

Водночас вітчизняні корупціонери та державні функціонери залишаються практично безкарними. Правоохоронні та судові органи часто безпорадні та незацікавлені у виявленні фактів корупції та доведенні вини підозрюваних. А це викликає обурення суспільства, яке шукає та чекає простих рішень.

Саме через це виник значний суспільний резонанс щодо скасування однієї з статей Кримінального кодексу України (ККУ) щодо так званого незаконного збагачення.

Нещодавно Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 ККУ, оскільки там вважають, що вона суперечить презумпції невинуватості.

Через рішення КС про незаконне збагачення Україна може втратити безвізовий режим з ЄС

Якщо коротко, то ця стаття Кримінального кодексу зобов’язує особу доводити те, що її статки набуто законно. Хоча презумпція невинуватості стверджує зворотне – доводити провину людини є однією з функцій держави.

З іншого боку, норма про покарання за незаконне збагачення була однією з вимог ЄС та зобов’язанням держави перед МВФ, і це підтверджено документально. Але яким чином мала бути втілена ця норма – питання зовсім інше.

Але у цій колізії тоді зовсім незрозуміла функція так званого електронного декларування. Адже посадовець (особа, яка, згідно зі законом, зобов’язана подавати декларацію) може вказати будь-яку власність, у будь-який період свого життя і не звітувати про джерела своїх статків. А так званої «нульової декларації» у нас немає, аби усі декларанти банально легалізували усі свої профіти.

Закралася думка, що цю статтю до ККУ внесли саме для того, аби її згодом визнали антиконституційною, розпочалася тривала дискусія, різні обговорення тощо. Тобто заговорення проблеми, замість її реального вирішення.

Представник президента у ВР Ірина Луценко запевняє, що глава держави найближчим часом внесе до парламенту законопроект про покарання за незаконне збагачення. Але якої він буде форми та змісту – наразі невідомо.

Гостро на це відреагували у «Великій сімці» та Світовому банку. Там закликають Україну повернути кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. І вважають «скасування відповідальності за незаконне збагачення великою поразкою у боротьбі з корупцією в нашій країні», йдеться у спільній заяві країн G7 і Світового банку щодо рішення Конституційного суду про незаконне збагачення. Тоді як ще 2010 року понад 40 країн криміналізували незаконне збагачення.

- Нещодавнє скасування відповідальності за незаконне збагачення в Кримінальному кодексі — це поразка в боротьбі з корупцією в Україні. Це послабило вплив всієї антикорупційної архітектури, включаючи Вищий антикорупційний суд, який незабаром має бути створений і, як очікувалося, повинен був оголосити рішення щодо значної кількості справ про незаконне збагачення, а також вплинути на здатність Національного антикорупційного бюро розслідувати корупцію у вищих ешелонах влади, — йдеться у заяві. — Незаконне збагачення — не новий злочин. Суди в усьому світі визнали, що покарання за незаконне збагачення — це потужний інструмент у боротьбі з корупцією, який одночасно зберігає повагу до основних прав людини і конституційних принципів, таких як презумпція невинуватості, гарантія проти примусу до самозвинувачення і правова визначеність

Окрім того, згідно із заявою міжнародної організації із боротьби з корупцією «Transparency International», через рішення Конституційного суду про незаконне збагачення Україна може втратити безвізовий режим з ЄС.

Українські борці з корупцією також вважають, що без такого закону вітчизняні чиновники почуватимуться безкарними. Бо не потрібно буде доводити, звідки взялися доходи у багато разів більші, за платню чиновника.

- Раніше в чиновників був вибір: або приховати щось і уникнути незручних запитань, де взяв майно, і тоді був ризик, якщо виявлять те, що приховав, то брехня в деклараціях — це менш тяжка стаття, ніж незаконне збагачення, — заявив в ефірі директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник. — Або задекларувати і уникнути відповідальності за брехню в деклараціях, але пояснювати де взяв. Зараз цієї проблеми в чиновників немає. Зараз можна вписувати в декларацію все, сенсу брехати немає, бо пояснювати, де взяв, зараз не потрібно, навіть якщо колосальна різниця між доходами із законних джерел і тим, що чиновник декларує насправді.

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ


Думка експерта

Ігор Маркевич юрист, засновник юридичної компанії «Amigo Partners»
Якщо відкинути будь-яку політику та прочитати формулювання статті 368-2 Кримінального кодексу України, а також проаналізувати текст Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України, то дійсно варто погодитись з позицією Конституційного суду України про порушення презумпції невинуватості та конституційного припису щодо неприпустимості притягнення до відповідальності за відмову давати свідчення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.
Так, у нас є чіткі правила, встановлені Конституцією України та Кримінальним кодексом України, щодо доказування та презумпції невинуватості, які не містять винятків для корупційних злочинів.
Проте, також слід звернути увагу на Розбіжну думку судді Сергія Головатого, який не підтримав зазначене Рішення Конституційного суду та навів аргументацію на підтвердження своєї позиції, посилаючись, зокрема, і на практику Європейського суду з прав людини, яка є обов’язковою до застосування в Україні.
У своєму Рішенні Конституційний суд також справедливо підкреслив, що протидію корупції мають здійснювати винятково правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України.
Насправді може існувати стаття про незаконне збагачення, яка б не порушувала вищезгадані приписи Конституції України.
Так, наприкінці лютого Президент України підписав проект закону про внесення змін до законодавчих актів щодо відповідальності за незаконне збагачення і вніс його як невідкладний на розгляд Верховної Ради України.
Цікаво буде ознайомитись з його текстом та специфікою конструкції правових норм.
Крім цього, також варто врахувати міжнародний досвід, для прикладу країн Прибалтики, де норми про незаконне збагачення написані комплексно та детально.
Ключовий наслідок Рішення Конституційного суду — це закриття понад 50 справ щодо ймовірного незаконного збагачення посадовців, які наразі розслідує Національне антикорупційне бюро, а також до закриття проваджень щодо всіх справ про незаконне збагачення посадовців, які зараз слухають у судах. Саме цей наслідок може потягнути за собою інші, як-от, призупинення процесу отримання кредитних коштів від МВФ, падіння України у міжнародних рейтингах тощо.
Це чергова невдача у боротьбі з корупцією, а також чергова невдача законодавчого процесу.
Ігор Маркевич, юрист, засновник юридичної компанії «Amigo Partners»

Джерело статті: “https://pogliad.ua/news/politics/scho-robiti-iz-nezakonnim-zbagachennyam-368678”